Комусь вистачило розуму транскрибувати файл як Duh.vremeny.2007.DivX.DVDRip.avi Мене цей duh кожно разу смішить.Ще б Doh написали :) | | |
|
Я, звичайно, не Микола-діверсій.
Просто п’ятниця і я намагався розслабити мізки.
The Unknown
As we know,
There are known knowns.
There are things we know we know.
We also know
There are known unknowns.
That is to say
We know there are some things
We do not know.
But there are also unknown unknowns,
The ones we don't know
We don't know.
Donald Rumsfeld
Невідоме
Як нам відомо,
Є відоме відоме.
Є речі, відомі нам як відомі.
Ми також знаємо,
Що є відоме невідоме,
Тобто нам відомо,
Що є певні речі,
Котрі нам невідомі.
Але є також невідоме невідоме,
Про яке нам не відомо,
Що воно нам невідоме.
Дональд Рамсфілд | | |
|
Доброго вечора. З вами Уроки тітоньки Сови. А ви знаєте, що вираз "маханий сором" (як і його москвинський попередник, менш милозвучний, на мій погляд) теж є банально вкраденими з англійської? Один з останніх яскравих публічних використань належить футболістові ФК "Челсі" на ім'я Дід'є Дроґба. Було це в травні цього року. Івуарієць був дещо незадоволений судівством програного його командою матчу, що озвучив на камеру. Бувайте здорові, дітки. До побачення. | | |
|
От скажіть, це я безграмотний, чи перевіряльник правопису в ОупенОфіс веде себе як ділда?
Йому не подобаються слова "обіди" (множина слова "обід") та "мазь".
Останнє він пропонує мені замінити на "мазок". Гигиги.
Шотакоє? | | |
|
Ґарував ґанґстер із ґьорлфрендкою по ґрумлистому ґазону. Ґаджельна ґьорлфрендка із ґурґулями ґрече грасувала ґрунт. Ґелґотали ґоґолі, ґедзались ґуджулаї, ґльоґали ґаґачки ґазелі, ґаґари й ґавенятка ґраціозно ґратулювали ґалиць, на ґальорці ґруні ґальдували ґардеманом ґноми, ґну ґлямали ґорґолі ґонтяниці. Ґанґстер у ґлянсових ґуґлях із ґерданом ґонористо ґайдував ґрундзюватій ґьорлфрендці із ґримом, з ґаржеткою, у ґотичних ґепюрових ґетрах і ґалошах. Ґьорлфрендка ґанчувала й ґанила ґанґстера за ґанджі. Ґабзувала ґарґара ґанґстера за ґречність і ґалломанію. Ґанґстер із ґрацією ґепнув ґерлу по ґовді. Ґьорлиця ґаласувала, ґаврала й ґедзалася. Ґанґстер ґеґнув ґьорлфрендку і ґільйотинував ґнипом. Ґрундзував ґерлу ґабелковим ґнітом і ґепнув на ґринджоли ґеґнуту ґьорлицю… Ґаздуючи у ґрандіозному ґето, ґанґстер за ґратами на ґанку у ґнотті ґлямав ґаламиґу із ґляґанцем і ґалував ґлінтвейном, ґроґом і ґанджубасом. порадував ![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif) viter_z_bayraku | | |
|
Різні мови — це не різні позначення одного й того самого предмета, а різні бачення його. ( Вільгельм фон Гумбольдт) Цікаво, що це саме те, що я часто відчуваю, але досі не міг сформулювати. Мене тут частенько питають як буде російською те чи інше українське слово чи вираз, але переклад не завжди може передати суть, бо інколи є різниця у значенні, сприйнятті, відтінку. Цитату надибано у цій статті. Дослідження цікаве, хоча й справляє враження не зовсім цілісного, та місцями спірного, втім як і уся мовна тема. У будь-якому разі, варто ознайомитися чому українська мова необхідна Україні, це перше дослідження, що я бачив, котре стверджує, що далеко не головна роль мови є комунікативна. Продовжувати, м'яко кажучи, дуже, просто таки надзвичайно потрібно. | | |
|
Не можу не поділитися чудовим, з треду-брейнсторму в ![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/community.gif) ua_mova з приводу аналога слову "toddler": "Про ставлення дорослих до малюків можна судити вже з того, як образно й колоритно українці називали дитину від року до трьох: пискля, матері з рук не виходить, годовичок, першу паску (або кашу) їсть, сидун (сидуха), дибун, ходун, зубань або дід чи баба (коли дитина ще не має зубів), щебетун (коли навчиться говорити), утіха, бігунець, живчик, хвостик, поміч, нишкля (про спокійну дитину), клопіт, пічкур, третє літо, третячок." | | |
|
"Якщо від більшості книг залишаються саме цитати, чому б одразу не писати цитатами".
"Маріонеток повісити легше. Мотузки вже є".
"Кожен вік має власне середньовіччя".
"Коли народ позбавлений голосу, це можна помітити навіть при співанні гімнів".
"Багато з тих, хто випередив свій час мусили очікувати його не в найзручніших приміщеннях".
"Із череди нулів легко створити кайдани".
"Мистецтво йде вперед, а позаду - вартові".
"Там, де всі співають на одній ноті, слова не мають жодного значення".
"Промовистим свідченням епохи є не ті слова, якими зловживають, а ті, яких не вживають".
"Жахлива річ - кляп, намазаний медом".
|
| via torban_ua |
Станіслав Єжи Лец
|
| | |
|
« |
... Можливо у всьому винувата наша, як казала одна юна поетеса, нація-дегенерація з її прострацією молодої генерації (хоч напевно, щодо прострації ми просто не маємо рації). А може ми зле шукаємо. В такому разі відзовіться, піонери-горністи! Де ти, генераціє без слідів дегенерації? і детермінації? і таке інше.
....
Мова - то мислення, мова - від Бога, своя мова дається ріжним народам доля розуміння ріжних сторін Бога.
Але часи міняються. Мислимо, що повернення назад не буде. Але як на разі чується галицька мова? Таке враження, ніби й сьогодні декого дратує її вперте небажання відмирати.
На німцях говорять десятками діалектів. І жаден баварець не має то за неприроднє, що його мова інша. аніж у прусака. Хоч обоє є німцями. А ми сумніваємося, чи варто лишатися при своєму, коли, мовляв, маємо чудесну українську мову літературну. Варто, бо то є наше, бо то є ми. Бо, прецінь, ми, галичани - одні, а придніпровці - інші, а ще інші - закарпатці. Ми ріжні. І чим більше в Україні тих ріжниць, тим багатша Україна. Мрова вміщає світ. Кілька мов-діалектів вміщають кілька світів. Важне тільки, щоб ми чулися українцями. А галицька мова тому певність....
| » |
"Четверговий маніфест", Юрко Іздрик, рік 1990-й | | |
|
| |
